Новини проекту
Новий навчальний рік!
Найзахопливіші детективи для підлітка
Wizeclub Education: курси додаткової освіти в Україні
Що робити, якщо болить поперек
Онлайн академія Mate academy – від мрії потрапити в IT до першої роботи
Мобільні додатки для підтримки організації навчання та співпраці в освітньому процесі
Школа англійської для дітей: важливість навчання та як вибрати кращу школу
Хто такий Зевс?
Вивчаємо англійську за допомогою читання
Благодійність та соціальна відповідальність бізнесу
Як обрати надувний басейн?
Як створити і розкрутити групу у Фейсбуці без блокування
Практичні рекомендації по вибору школи англійської мови
Options for checking articles and other texts for uniqueness
Різниця між Lightning та USB Type-C: одна з відмінностей iPhone
Столична Ювелірна Фабрика
Відеоспостереження у школі: як захистити своїх дітей?
Чим привабливий новий Айфон 14?
Розширений пакет за акційною ціною!
iPhone 11 128 GB White
Програмування мовою Java для дітей — як батьки можуть допомогти в навчанні
Нюанси пошуку репетитора з англійської мови
Плюси та мінуси вивчення англійської по Скайпу
Роздруківка журналів
Either work or music: 5 myths about musicians and work
На лижі за кордон. Зимові тури в Закопане
Яку перевагу мають онлайн дошки оголошень?
Огляд смартфону Самсунг А53: що пропонує південнокорейський субфлагман
БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ
Вітаємо з Днем Вчителя!
Портал E-schools відновлює роботу
Канікули 2022
Підписано меморандум з Мінцифрою!
Голосування
Як Вам новий сайт?
Всього 5 чоловік

Освітні програми, що реалізуються в закладі освіти

Дата: 10 листопада 2020 о 07:57, Оновлено 20 вересня 2022 о 15:43

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор ЗЗСО «Воєгощанський ліцей»

___________Ростислав  НЕОФІТНИЙ

«___»________________ 2022р.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Закладу загальної середньої освіти «Воєгощанський ліцей»

на 2022-2023 навчальний рік

Погоджено

на засіданні педагогічної ради

(протокол №1 від 31.08.2022р.)

Голова педагогічної ради

________________

 

ЗМІСТ

Зміст освітньої програми

1.Пояснювальна записка

2.Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою

3.Загальний обсяг навчального навантаження. Навчальні плани.

4. Опис очікуваних результатів навчання за освітніми галузями

5.Перелік варіантів навчальних модельних  програм

6. Науково-методичне забезпечення предметів варіативної складової навчального плану та гурткової роботи

7.Форми організації освітнього процесу та методи навчання

8.Опис інструментів оцінювання

9. Мережа класів.

10. Сітка годин.

11. Тижневе начальне навантаження вчителів

12.  Режим роботи закладу

 

  1.  Пояснювальна записка

Тип закладу – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Структура школи

Школа  має статус україномовної.

Класів з українською мовою навчання – 20:

І ступінь – 8 класів, ІІ ступінь – 10 класів, ІІІ ступінь - 2 класи

Орієнтовна кількість учнів

1-4 кл. – 172 учні;  5-9 кл.–203 учні;  10-11 кл.- 39 учні

Режим роботи закладу:

  • мова навчанняукраїнська;
  • режим  навчанняп’ятиденний;
  • початок занять – о 9.00 годині;
  • тривалість уроків у початковій школі та основній відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту»;
  • тривалість перерв відповідно до чинного Положення про загальноосвітній навчальний заклад (постанова Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 778).

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».

Факультативні, індивідуальні та групові заняття проводяться після основних занять з обов’язковою перервою за окремим розкладом

За Статутом  є комунальним закладом освіти, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття початкової,  базової  середньої освіти та повної загальної середньої освіти (профільної освіти). Статут закладу затверджено Камінь-Каширською міською радою  від 14.01.2021 р. № 4/103 

Освітня програма на 2022/2023 навчальний рік розроблена відповідно:

  • Конституції України;
  • Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»;
  • Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1187 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року № 347);
  • Інструкція про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затверджена наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 року №102 за погодженням з Мінпраці, ЦК профспілки працівників освіти і науки України, Мінфіном, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 травня 1993 року за № 56 (із змінами та доповненнями);
  • постанови Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 р. № 684 «Про затвердження Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів» (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ від 19.09.2018 №806, від 17.07.2019 № 681);
  • постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» із змінами, внесеними відповідно до постанови КМУ від 24 липня 2019 року. №688);
  • постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р №898 «Про затвердження Державного стандарту базової середньої освіти»;
  • постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011р. №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (із змінами, внесеними відповідно до постанови КМУ від 07.08.2013р. №538,  від 26.02.2020 № 143); розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. №988 «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»;
  • розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 №903-р «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»;
  • наказу МОН України від 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти», зі змінами затвердженими наказом Міністерства освіти та науки України від  08.10.2019 №1272;
  • наказу МОН України від  08.10.2019 №1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти»;
  • наказу МОН України від 19.02.2021 №235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»;
  • наказу МОН України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»;
  • наказу МОН України від 20.04.2018 р. № 408«Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня»(із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки від 28.11.2019 №1493 наказом Міністерства освіти і науки України від 31.03.2020 №464 );
  • наказу МОН від 13.07.2021 №813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти»;
  • наказу МОН України  від 05.05.2008 №371 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти»;
  • наказу МОН України від 13.04.2011 №329 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»;
  • наказу МОН України  від 01.04.2022 № 289 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти»;
  • наказу Міністерства освіти і науки України від 20 лютого 2002 року №128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних», Порядок поділу класів на групи при вивченні окремих предметів загальноосвітніх навчальних закладах (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти №572 від 09.10.2002, № 921 від 17.08.2012, №401 від 08.04.2016);
  • наказу Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року №8, (із змінами внесеними наказами МОН України від 06.06.2016 № 624, від 24.04.2017 №635, від 10.07.2019 №955, від 10.02.2021 №160) «Про затвердження Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти»;
  • наказу МОН України від 25.04.2013 №466 «Про затвердження Положення про дистанційне навчання» (із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства освіти і науки від 01.06.2013 №660, від 14.07.2015 №761, від 08.09.2020 №1115);
  • наказу МОН України від 14.07.2015  № 762 «Про затвердження Порядку переведення учнів закладу загальної середньої освіти на наступний рік навчання (із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства освіти і науки від 08.05.2019№ 621, від 01.03.2021 № 268);
  • наказу МОН України від 16.04.2018 №367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти»;
  • наказу Міністерства освіти і науки України «Про деякі питання документів про загальну середню освіту» від 16 жовтня 2018 року № 1109;
  •  наказу Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року № 1369 «Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації;
  • наказу Міністерства освіти і науки України від 23 квітня 2019 року № 536. « Про затвердження Положення про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти»
  • листа МОН України від 01.02.2018 №1/9-74 «Щодо застосування державної мови в освітній галузі»;
  • листа Міністерства освіти і науки України від 02.04.2018 р. №1/9-190 «Щодо скороченої тривалості уроку для учнів початкової школи»;

Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.09.2020 №2205.

Головною метою освітнього  закладу є надання якісних освітніх послуг, навчання, виховання, виявлення обдарувань, соціалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і здобуття освіти упродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності, дбайливого ставлення до родини, своєї країни, довкілля.

Основним завданням освітнього закладу є:

- створення безпечного розвивального освітнього середовища, вільного від будь-яких проявів насильства, дискримінації, булінгу, цькування та забезпечення прав, свобод та інтересів дітей;

- безперервний процес підвищення ефективності освітнього процесу з одночасним урахуванням потреб суспільства, потреб особистості учня. Цьому сприяє застосування новітніх досягнень педагогіки та психології, використання інноваційних технологій навчання, комп’ютеризація освітнього процесу;

-різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей, формування ціннісних орієнтацій, задоволення інтересів і потреб;

-збереження і зміцнення морального, фізичного і психічного здоров'я вихованців; виховання школяра як громадянина України, національно свідомої, вільної, демократичної, життєво і соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях;

- формування у школярів бажання і уміння вчитися, виховання потреби і здатності до навчання упродовж усього життя, вироблення умінь практичного і творчого застосування здобутих знань;

- становлення в учнів цілісного наукового світогляду, загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину, суспільство, культуру, виробництво, оволодіння засобами пізнавальної і практичної діяльності;

- виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їх життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;

- виховання школяра як людини моральної, відповідальної, з розвиненим естетичним і етичним ставленням до навколишнього світу і самої себе;

- запровадження в закладі інноваційних підходів, форм, методів і засобів навчання;

- забезпечення ефективної взаємодії та співпраці всіх учасників освітнього процесу.

            Відповідно до статті 9 Закону України «Про освіту», в закладі основними формами здобуття освіти є:

інституційна: очна (денна), дистанційна (за потреби);.

Очна (денна,) форма здобуття освіти, передбачає безпосередню участь здобувачів освіти в освітньому процесі, навчання в одну зміну, тривалість навчального тижня – 5 днів.

Дистанційна форма, передбачає здобуття освіти за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу у спеціалізованому середовищі, що функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій, навчання в одну зміну, тривалість навчального тижня – 5 днів.

            Відповідно до Закону України «Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні» від 24 червня 2022 року № 711 освітній процес у закладі організовується в межах навчального року, що розпочинається у День знань - 1 вересня, триватиме навчальний рік до 30 червня 2023 року, проте тривалість може бути меншою чи більшою за  175 навчальних днів.

Навчальні заняття для учнів 1-11 класів організовуються за семестровою системою – 175 навчальних днів:

І семестр – з 01 вересня по 30 грудня 2022 року (80 днів)

ІІ семестр – з 16 січня по 31 травня 2023 року  (95 днів)

Впродовж навчального року для учнів 1- 11класів проводяться канікули – 30 дні:

            - осінні   - з 24 жовтня  по 30 жовтня 2022 року;

            - зимові  - з 31 грудня 2022 року по 16 січня 2023 року;

            - весняні  - з 27 березня по 02 квітня 2023 року.

Останній дзвоник: 01.06.2023.

Вихідні та святкові дні, протягом навчального періоду, будуть проведені в результаті скасування або завершення  правового режиму воєнного стану в Україні.

Початок занять о 09 год.00 хв.

Всі позаурочні заходи закінчуються не пізніше 16.00 год.

Режим дня в закладі підпорядкований створенню оптимальних умов для здійснення успішної освітньої діяльності. Розклад уроків складається з урахуванням динаміки працездатності учнів протягом дня, тижня, семестру, чергування видів діяльності і раціонального розподілу навчального навантаження.

            Закінчується навчальний рік проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової, базової, повної загальної освіти у формі ЗНО.

2.Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року.

Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.

Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття повної загальної  середньої освіти (профільної середньої освіти).

Повна загальна середня освіта (профільна освіта) здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття повної загальної середньої освіти (профільної середньої освіти) цього ж навчального року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов

3.Загальний обсяг навчального навантаження

Робочий навчальний план ЗЗСО «Воєгощанський ліцей» на 2022/2023 навчальний рік розроблений на виконання законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», чинних Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти, Положення про загальноосвітній навчальний заклад, Концепції Нової української школи, ухваленої рішенням колегії МОН України від 27.10.2016, із змінами від 03.04.2017.

Робочі навчальні плани складені відповідно наказів МОН України від 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів ЗЗСО», від 08.10.2019 №1273 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для               3-4-х класів ЗЗСО», від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми ЗЗСО ІІ ступеня» та від 20.04.2018 №407 «Про затвердження типової освітньої програми ЗЗСО І ступеня»:

  • для 6-9 класів – за Типовою освітньою програмою ЗЗСО ІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України  від 20.04.2018 №405. 8 клас за таблицею № 10 до Типової освітньої програми, 5,6,7,9  класи за таблицею № 1 до Типової освітньої програми, (таблиця №1).
  • для 10-11 класів - за Типовою освітньою програмою ЗЗСО ІІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України  від 20.04.2018 №408 (таблиця №5).

 Розподіл годин інваріантної та варіативної складових

Робочий навчальний план Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів  села Воєгоща охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, де передбачені години на вивчення окремих предметів інваріантної складової, упровадження курсів за вибором, факультативів та індивідуальних занять.

для учнів 1,2 -х класів  відповідно Типової освітньої програми НУШ-2 авторського колективу під керівництвом Шияна Р.Б., затвердженої наказом  № 268 від 21.03.2018

для учнів 3,4 -х класів  відповідно Типової освітньої програми НУШ-2 авторського колективу під керівництвом Шияна Р.Б., затвердженої наказом  № 1273 від 08.10.2019 р.

Освітню програму укладено за сімома основними освітніми галузями:

Мовно-літературна (українська мова і літературне читання, англійська мова)

Математична (математика)

Громадянська та історична, природнича, соціальна та здоров’язбережувальна Я досліджую світ»)

Мистецька (мистецтво або музичне мистецтво і образотворче мистецтво)

Технологічна (дизайн і технології)

Інформатична (з 2 класу інтегрується з «Я досліджую світ», в 3 класі як окремий предмет «Інформатика»)

Фізкультурна (фізична культура)

Навчальний час, передбачений на варіативну складову використаний на предмети духовно-морального спрямування. З урахуванням побажань батьків, учнів, педагогів, нагромадження досвіду викладання  та з метою виховання морально-духовних цінностей введено курс за вибором «Християнська етика в українській культурі» 1-4 класи.

 Мовно-літературна освітня галузь (українська мова і літературне читання, англійська мова) ставить за мету розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

У початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети:

Математична галузь (математика) ставить за мету різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».

До програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів. Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню.

Громадянська та історична, соціальна та здоров'язбережувальна, природнича освітні галузі Я досліджую світ»)  можуть реалізовуватись окремими предметами або в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.

Навчальна програма «Я досліджую світ» ставить за мету особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.

Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме:

«Людина» (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка);

«Людина серед людей» (стандарти поведінки в сім'ї, в суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці);

«Людина в суспільстві» (громадянські права та обов'язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення);

«Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв);

«Людина і природа» (пізнання природи; взаємозв'язок об'єктів і явищ природи; рукотворний світ людини; відповідальна діяльність людини у природі; роль природничих знань і технологій у житті людини; залежність між діяльністю людини і станом довкілля).

Інформатична освітня галузь (інформатика) починає реалізуватися з 2-го класу та ставить за мету різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій, формування інформатичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

За результатами формування предметної компетентності випускники початкової школи повинні використовувати початкові знання вміння та навички для:

  • доступу до інформації (знання де шукати і як отримувати інформацію);
  • опрацювання інформації;
  • перетворення інформації із однієї форми в іншу;
  • створення інформаційних моделей;
  • оцінки інформації за її властивостями.

Технологічна освітня галузь (дизайн і технології) ставить за мету розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та предметної проектно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими, культурного й національного самовираження.

Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проектування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».

Мистецька освітня галузь (мистецтво або музичне мистецтво, образотворче мистецтво) ставить за мету всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.

Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані курси або предмети вивчення за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

Фізкультурна освітня галузь  (фізична культура) ставить за мету всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.

Зазначена мета реалізується за такими змістовими лініями: «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».

 У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу. Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів ключових компетентностей; спільним для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами. Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми використовуються внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.      Відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти (додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за № 229/6517, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти № 572 від 09.10.2002 наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 921 від 17.08.2012 наказом Міністерства освіти і науки N 401 від 08.04.2016)  2-4 класи будуть ділитися на групи  під час проведення практичних занять з інформатики з використанням комп’ютерів.

Навчально-пізнавальна практикав 1-4 класах в обсязі 1-2 кл.- 5 год., 3-4 кл.- 10 год.організовується протягом  року.

  • для учнів 5 х класів складено за Типовим навчальним планом для 59 класів закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою (відповідно Типової освітньої програми для 59 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом    № 235 від 19.02.2021р.

 Зберігаючи наступність із початковою школою забезпечуємо подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формуємо здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховуємо ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я. .

Освітня програма розроблена на основі Державного стандарту базової середньої освіти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898. Освітня програма окреслює обов’язкові та рекомендовані підходи до розроблення та використання в  освітній діяльності освітніх програм

Під час розроблення освітньої програми враховано гарантовані державою права щодо академічної, організаційної, фінансової і кадрової автономії закладу освітиї, а також права педагогічних працівників на академічну свободу.

Відповідно до Закону України «Про освіту» метою освітньої програми є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується через формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти (додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за № 229/6517, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти № 572 від 09.10.2002 наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 921 від 17.08.2012 наказом Міністерства освіти і науки N 401 від 08.04.2016)  5-і класи будуть ділитися на групи  під час проведення практичних занять з інформатики з використанням комп’ютерів.

Загальний обсяг навчального навантаження в освітній програмі відповідає загальному обсягу навчального навантаження, визначеному в Державному стандарті базової середньої освіти (Додаток 23) та Типовій освітній програмі для 5-9 класів (Додаток 1).

Загальний обсяг річного навчального навантаження для кожної галузі в освітній програмі закладу освіти встановлено в межах вказаного в Державному стандарті та Типовій освітній програмі діапазону мінімального та максимального показників.

Загальний обсяг навчального навантаження учнів розподілено між роками навчання, освітніми галузями, обов’язковими та вибірковими освітніми компонентами.

для учнів 6 – 9-х класів   складено за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти  ІІ ступеня,  затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018  № 405.

Інваріантна складова робочого навчального плану включає обов’язкові предмети, що забезпечують виконання вимог Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392. В межах галузі «Суспільствознавство» у 6 кл. вивчається інтегрований курс « Всесвітня історія. Історія України». В межах галузі «Мистецтво» музичне мистецтво та образотворче мистецтво будуть викладатися в 6-7 класах окремими курсами, у 8 та 9 класах - інтегрований курс «Мистецтво».

Повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових частин навчального плану.

На виконання прийнятої  урядом України державної національної програми „Освіта" („Україна ХХІ століття"). Одним з найголовніших принципів цієї програми є національна спрямованість освіти, що є органічним поєднанням національної історії і традицій, збереження та збагачення культури українського народу та метою вивчення соціально - культурного досвіду українського народу, для формування всебічно розвиненої особистості з варіативної складової виділяються додаткові години на вивчення українознавства (курс за вибором) у 6-9 класах – по 1 годині на тиждень.

З урахуванням побажань батьків, учнів, педагогів, нагромадження досвіду викладання  та з метою виховання морально-духовних цінностей введено курс за вибором «Християнська етика в українській культурі» 1-4 класи, та «Етика християнської моралі» 6- 9  класи.

З метою підвищення рівня фінансової та економічної грамотності учнів, ознайомлення з особливостями функціонування фінансової системи в ринкових умовах, формування раціонального способу мислення, орієнтованого на добробут в 6 -9 класі вводиться курс з найбільшим економічним та прикладним змістом «Фінансова гамотність»:

«Фінансово-грамотний споживач» для учнів  6 класу (лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 29.05.2015 № 14.1/12-Г-329).

«Фінансова культура» для учнів  7 класу (лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 29.05.2015 № 14.1/12-Г-330).

«Прикладні фінанси» для учнів  8 класу (лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 29.05.2015 № 14.1/12-Г-331).

  • «Економіка & фінанси» для учнів  9 класу (лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 29.05.2015 № 14.1/12Г-332).

Відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти (додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за № 229/6517, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти № 572 від 09.10.2002 наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 921 від 17.08.2012 наказом Міністерства освіти і науки N 401 від 08.04.2016) 6-9 класи будуть ділитися на групи  під час проведення практичних занять з інформатики з використанням комп’ютерів.

 для учнів 10, 11-х класів  складено за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженою наказом  МОН України від 20.04.2018 № 408

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»), що вивчаються на рівні стандарту. Із запропонованого переліку  обрано два предмети («Інформатика», «Мистецтво»).

Профільність є ефективним засобом диференціації навчання у старшій школі. З метою реалізації профільного навчання в 10- 11 класах  обраний технологічний профіль. Вивчення навчальних предметів «Технології» (10-11-ті класи) освітньої галузі «Технології» буде відбуватись на базі міжшкільного навчально- виробничого комбінату.

Повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної частин робочого навчального плану. З метою забезпечення виконання Державного стандарту освіти забезпечено викладання предметів інваріантної складової, що визначені Типовими освітніми програмами для кожного класу, в повному обсязі.

З метою поглибленого вивчення української мови та підготовки до ЗНО в  11 класах вводиться факультативний курс «Орфографічний практикум».

При розподілі годин варіативної складової робочого навчального плану враховано, що гранично допустиме навантаження вираховується на одного учня, а уроки фізичної культури не враховуються при визначенні цього показника.

Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Закону України «Про загальну середню освіту» з урахуванням санітарно-гігієнічних норм.

Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження, що передбачено постановою КМ України від 23.11.2011 № 1392 (зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 538 від 07.08.2013) та наказами МОН України від 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів ЗЗСО», від 08.10.2019р.№ 1273 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 3-4-х класів ЗЗСО», від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми ЗЗСО ІІ ступеня» ,від 20.04.2018 №407 «Про затвердження типової освітньої програми ЗЗСО І ступеня» та від 20.04.2018 №408 «Про затвердження типової освітньої програми ЗЗСО ІІІ ступеня».

  • Години навчальних предметів інваріантної та варіативної складових робочого навчального плану, що позначені дробовим числом (0,5; 1,5; 2,5; 3,5), викладатимуться упродовж навчального року: ціла частина щотижнево, дробова (0,5 години) — по 1 годині через тиждень.

Відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти (додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за № 229/6517, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти № 572 від 09.10.2002 наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 921 від 17.08.2012 наказом Міністерства освіти і науки N 401 від 08.04.2016 р.10-11 класи будуть ділитися на групи  під час проведення практичних занять з інформатики з використанням комп’ютерів та ЗУ.

Відповідно до Закону України « Про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг»,  затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року №8  (у редакції наказу МОН України від10.07.2019 р. № 955), «Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти», Положення про інклюзивно-ресурсний центр, затверджений , Постанови від 21 липня 2021 р. N 765 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами» на підставі висновків лікарсько – консультаційної комісії Камінь-Каширської центральної районної лікарні №106 від 25.08.2022р, заяв батьків, для одного учня організоване індивідуальне навчання без гарячого харчування за відповідною до нозологій типовою освітньою програмою.

 Синчук Ілля Ярославович - 6 рік навчання. За навчальним планом спеціальних закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою для дітей з інтелектуальними порушеннями; Таблиця 18 до Типової освітньої програми (наказ МОН України від 12.06.2018 р.627 №.) ( таблиця №4)

 

 

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Закладу загальної середньої освіти «Воєгощанський ліцей»

початкової школи (1-2 класи) з українською мовою навчання

на 2022-2023 навчальний рік

відповідно Типової освітньої програми НУШ-2 авторського колективу під керівництвом Шияна Р.Б., затвердженої наказом  № 268 від 21.03.2018

(таблиця №1)

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

1-А

1-Б

2-А

2-Б

Українська мова

6

6

6

6

Іноземна мова

2

2

3

3

Математика

4

4

4

4

Я досліджую світ

5

5

5

5

Інформатика

1

1

Мистецтво

Образотворче мистецтво

1

1

1

1

Музичне мистецтво

1

1

1

1

Фізична культура

3

3

3

3

Усього

19+3

19+3

21+3

21+3

Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

1

1

1

1

Курси за вибором

1

1

1

1

Індивідуальні консультації

1

1

1

1

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

20

20

22

22

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

23

23

25

25

Розподіл годин між освітніми галузями в рамках предмету «Я досліджую світ» 1 клас:

  • мовно-літературна – 1 год
  • математична – 1 год
  • природнича, технологічна, соціальна і здоров’язбережувальна громадянська та історична – 5 год
  • інформатична- 1 год

Розподіл годин між освітніми галузями в рамках предмету «Я досліджую світ» 2 клас:

  • мовно-літературна – 1 год
  • математична – 1 год
  • природнича, технологічна, інформатична, соціальна і здоров’язбережна громадянська та історична – 6 год

Варіативна складова навчального плану для 1-4-х класів використана на індивідуальні консультації (1-А кл. – 1 год., 1-Б кл. – 1 год. 2-А – 1 год., 2-Б – 1 год.) .

 

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Закладу загальної середньої освіти «Воєгощанський ліцей»

початкової школи (3 -4 класи) з українською мовою навчання

на 2022-2023 навчальний рік

відповідно Типової освітньої програми НУШ-2 авторського колективу під керівництвом Шияна Р.Б., затвердженої наказом  № 1273 від 08.10.2019 року

(таблиця №2)

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

3-А

3-Б

4-Б

4-А

Українська мова

5

5

5

5

Іноземна мова

3

3

3

3

Математика

4

4

4

4

Я досліджую світ

7

7

7

7

Інформатика

1

1

1

1

Мистецтво

Образотворче мистецтво

1

1

1

1

Музичне мистецтво

1

1

1

1

Фізична культура

3

3

3

3

Усього

22+3

22+3

22+3

22+3

Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

1

1

1

1

Курси за вибором

1

1

1

1

« Християнська етика в українській культурі»

1

1

1

1

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

23

23

23

23

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

26

26

26

26

Розподіл годин між освітніми галузями в рамках предмету «Я досліджую світ» 3 клас:

  • математична – 1 год
  • природнича, технологічна, соціальна і здоров’язбережувальна громадянська та історична, мовно-літературна – 7 год

Розподіл годин між освітніми галузями в рамках предмету «Я досліджую світ» 4 клас:

  • математична – 1 год
  • природнича, технологічна, соціальна і здоров’язбережувальна громадянська та історична, мовно-літературна – 7 год
  • Варіативна складова навчального плану для 3-4-х класів використана на  курс за вибором « « Християнська етика в українській культурі» ( 3-А – 1 год., 3-Б – 1 год., 4-А – 1 год., 4-Б – 1 год.,)

Навчальний план

Закладу загальної середньої освіти «Воєгощанський ліцей»

основної школи (5 класи) з українською мовою навчання

на 2022-2023 навчальний рік

Наказ МОН України від 19.02.2021 № 235 (додаток № 3)

Освітня галузь

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах

5-А

5-Б

Мовно-літературна

Українська мова

4+1

4+1

Українська література

2

2

Іноземна мова

3,5

3,5

Зарубіжна література

1,5+0,5

1,5+0,5

Математика

Математика

5

5

Алгебра

-

-

Геометрія

-

-

Природнича

Інтегрований курс              

   « Пізнаємо природу»

2

2

Соціальна і здоровязбережувальна

Інтегрований курс « Здоров’я, безпека та добробут

1

1

Культура добросусідства

0,5+0,5

0,5+0,5

Громадянська та історична

Вступ до історії України та громадянської освіти

1

1

Інформатична

Інформатика

1,5

1,5

Технологічна

Технології

1

1

Мистецька

Музичне мистецтво

1

1

Образотворче мистецтво

1

1

Фізична культура

Фізична культура

3

3

Разом

27+3

27+3

Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових знять

1

1

                       Курси за вибором

1

1

українознавство

1

1

Гранично допустиме навчальне навантаження

28

28

Всього (без урахування поділу класів на групи)

28+3

28+3

За рахунок пропонованого діапазону годин на кожну освітню галузь перерозподілено 1 год з технологій    на українську  мову.

Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових знять у навчальному робочому  плані  реалізовано відповідним чином: - 0,5 год.  розподілено на культуру добросусідства; 0,5 год. – на зарубіжну літературу; 1 год. на курс за вибором українознавство.

 

Навчальний план закладу загальної середньої освіти «Воєгощанський ліцей» основної школи (6-9 класи) з українською мовою навчання

на 2022-2023навчальний рік

Наказ МОН України від 20.04.2018 №405 (таблиця № 1)

Освітні галузі

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах

6-А

6-Б

7-А

7-Б

8-А

8-Б

9-А

9-Б

Мови і літератури

Українська мова

3,5

3,5

2,5

2,5

2

2

2

2

Українська література

2

2

2

2

2

2

2

2

Перша іноземна мова

3

3

3

3

3

3

3

3

Зарубіжна література

2

2

2

2

2

2

2

2

Суспільство-знавство

Історія України

1

1

1

1

1,5

1,5

1,5

1,5

Всесвітня історія

1

1

1

1

1

1

1

1

Основи правознавства

-

-

-

-

-

-

1

1

Мистецтво

Музичне мистецтво

1

1

1

1

-

-

-

-

Образотворче мистецтво

1

1

1

1

-

-

-

-

Мистецтво

-

-

-

-

1

1

1

1

Математика

Математика

4

4

-

-

-

-

-

-

Алгебра

-

-

2

2

2

2

2

2

Геометрія

-

-

2

2

2

2

2

2

Природо-знавство

Природознавство

-

-

-

-

-

-

-

-

Біологія

2

2

2

2

2

2

2

2

Географія

2

2

2

2

2

2

1,5

1,5

Фізика

-

-

2

2

2

2

3

3

Хімія

-

-

1,5

1,5

2

2

2

2

Технології

Трудове навчання

2

2

1

1

1

1

1

1

Інформатика

1

1

1

1

2

2

2

2

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я

1

1

1

1

1

1

1

1

Фізична культура

3

3

3

3

3

3

3

3

Разом

26,5+3

26,5+3

28

+3

28

+3

28,5+3

28,5+3

30

+3

30

+3

Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації

3

3

2,5

2,5

3

3

3

3

                       Курси за вибором

2

2

1,5

1,5

2

2

2

2

«Фінансова грамотність» 

1

1

0,5

0,5

1

1

1

1

«Українознавство»

1

1

1

1

1

1

1

1

                 Факультативні курси

1

1

1

1

1

1

1

1

Основи християнської етики

1

1

1

1

1

1

1

1

Гранично допустиме навчальне навантаження

31

31

32

32

33

33

33

33

Всього (без урахування поділу класів на групи)

29,5+3

29,5+3

30,5+3

30,5+3

31,5+3

31,5+3

33

+3

33

+3

Варіативна складова навчального плану для 6-9-х класів використана на запровадження:

-  факультативного курсу «Основи християнської етики» (6-9 кл. по 1 год.), курсу за вибором « Українознавство» (6-9 кл. по 1 год.), курсу за вибором « Фінансова грамотність» (6, 8, 9 кл. по 1 год., 7 кл.- по 0,5 год.),

 

Індивідуальний навчальний план

для дитини з особливими освітніми потребами

 учня 6 класу( педагогічний патронаж)

ЗЗСО «Воєгощанський ліцей»  на 2022-2023 навчальний рік

Складено на основі навчального плану спеціальних закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою для дітей з інтелектуальними порушеннями; наказ МОН України від 12.06.2018 № 627,

таблиця 18 до Типової освітньої програми (таблиця №4)

Освітні галузі

Навчальні предмети

Кількість

годин на тиждень

Мови і літератури

Українська мова

2,5

Українська література

2

Математика

Математика

2,5

Природознавство

Природознавство

1

Географія

1

Мистецтво

Образотворче  мистецтво

1

Музичне мистецтво

0,5

Технології

Трудове навчання

1

Інформатика

1

Здоров’я і фізична культура

Фізична культура

0,5

Основи здоров’ я

1

Разом

14

 

 НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Закладу загальної середньої освіти «Воєгощанський ліцей»

основної школи (10-11 класи) з українською мовою навчання

на 2022-2023 навчальний рік

Наказ МОН України від 20.04.2018 №408

(таблиця № 5)

Технологічний напрям

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах

10

11

Базові предмети

27

26

Українська мова

2

2

Українська  література

2

2

Зарубіжна література

1

1

Іноземна мова

2

2

Історія України 

1,5

1,5

Всесвітня історія

1

1

Громадянська освіта

2

0

Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)

3

3

Біологія і екологія

2

2

Географія

1,5

1

Фізика і астрономія

3

4

Хімія

1,5

2

Фізична культура

3

3

Захист Вітчизни

1,5

1,5

Вибірково-обов’язкові предмети (Інформатика, Технології, Мистецтво)

3

3

Інформатика

2

2

Мистецтво

1

1

Додаткові години  на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття

6

 

7

Технології

6

6

Факультативний курс « Орфографічний практикум»

-

1

Гранично допустиме тижневе навантаження на учня

33

33

Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи)

38

38

Додаткові години використані: 6 год.в 10 кл. та 6 год.в 11 кл. на МНВК, 1год в 11 кл. на факультативний курс  « Орфографічний практикум»

 

4. Опис очікуваних результатів навчання за освітніми галузями

            Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 21 лютого 2018 р. № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 р. № 688), Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р №898, Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затверджених Кабінетом Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392( із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ№ 538 від 07.08.2013, № 143 від 26.02.2020) визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної галузі та  навчальних програм.

Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів 1-5 класів:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, освітній заклад, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

            Наскрізними в усіх ключових компетентностях є такі вміння:

1) читати з розумінням, що передбачає здатність до емоційного, інтелектуального, естетичного сприймання і усвідомлення прочитаного, розуміння інформації, записаної (переданої) у різний спосіб або відтвореної технічними пристроями, що охоплює, зокрема, уміння виявляти приховану і очевидну інформацію, висловлювати припущення, доводити надійність аргументів, підкріплюючи власні висновки фактами та цитатами з тексту, висловлювати ідеї, пов’язані з розумінням тексту після його аналізу і добору контраргументів;

2) висловлювати власну думку в усній і письмовій формі, тобто словесно передавати власні думки, почуття, переконання, зважаючи на мету та учасників комунікації, обираючи для цього відповідні мовленнєві стратегії;

3) критично і системно мислити, що виявляється у визначенні характерних ознак явищ, подій, ідей, їх взаємозв’язків, умінні аналізувати та оцінювати доказовість і вагомість аргументів у судженнях, зважати на протилежні думки та контраргументи, розрізняти факти, їх інтерпретації, розпізнавати спроби маніпулювання даними, використовуючи різноманітні ресурси і способи оцінювання якості доказів, надійності джерел і достовірності інформації;

4) логічно обґрунтовувати позицію на рівні, що передбачає здатність висловлювати послідовні, несуперечливі, обґрунтовані міркування у вигляді суджень і висновків, що є виявом власного ставлення до подій, явищ і процесів;

5) діяти творчо, що передбачає креативне мислення, продукування нових ідей, доброчесне використання чужих ідей та їх доопрацювання, застосування власних знань для створення нових об’єктів, ідей, уміння випробовувати нові ідеї;

6) виявляти ініціативу, що передбачає активний пошук і пропонування рішень для розв’язання проблем, активну участь у різних видах діяльності, їх ініціювання, прагнення до лідерства, уміння брати на себе відповідальність;

7) конструктивно керувати емоціями, що передбачає здатність розпізнавати власні емоції та емоційний стан інших, сприймати емоції без осуду, адекватно реагувати на конфліктні ситуації, розуміти, як емоції можуть допомагати і заважати в діяльності, налаштовуючи себе на пошук внутрішньої рівноваги, конструктивну комунікацію, зосередження уваги, продуктивну діяльність;

8) оцінювати ризики, що передбачає вміння розрізняти прийнятні і неприйнятні ризики, зважаючи на істотні фактори;

9) приймати рішення, що передбачає здатність обирати способи розв’язання проблем на основі розуміння причин та обставин, які призводять до їх виникнення, досягнення поставлених цілей з прогнозуванням та урахуванням можливих ризиків та наслідків;

10) розв’язувати проблеми, що передбачає вміння аналізувати проблемні ситуації, формулювати проблеми, висувати гіпотези, практично їх перевіряти та обґрунтовувати, здобувати потрібні дані з надійних джерел, презентувати та аргументувати рішення;

11) співпрацювати з іншими, що передбачає вміння обґрунтовувати переваги взаємодії під час спільної діяльності, планувати власну та групову роботу, підтримувати учасників групи, допомагати іншим і заохочувати їх до досягнення спільної мети.

            Вимоги до результатів навчання учнів визначено за такими освітніми галузями:

  • мовно-літературна;
  • математична;
  • природнича;
  • технологічна;
  • інформатична;
  • соціальна і здоров’язбережувальна;
  • громадянська та історична;
  • мистецька;
  • фізична культура.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів складаються з таких компонентів:

-групи результатів навчання учнів, що охоплюють споріднені загальні результати;

-спільні для всіх рівнів загальної середньої освіти загальні результати навчання учнів, через які реалізується компетентнісний потенціал галузі;

-конкретні результати навчання учнів, що визначають їх навчальний прогрес за освітніми циклами;

-орієнтири для оцінювання, на основі яких визначається рівень досягнення учнями результатів навчання на завершення відповідного циклу.

Обов’язкові результати навчання учнів позначено індексами, в яких: скорочений буквений запис означає освітню галузь, до якої належить обов’язковий результат навчання; цифра на початку індексу вказує на порядковий номер року навчання (класу), на завершення якого очікується досягнення результату навчання; перша цифра після буквеного запису до крапки означає номер групи результатів навчання; цифра після крапки означає номер загального результату навчання; наступна цифра означає номер конкретного результату навчання; остання цифра означає номер орієнтира для оцінювання відповідного навчального результату.

            Результати навчання в 6-11класах повинні робити внесок у формування таких ключових компетентностей учнів.

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння:здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення:критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природних ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

- організацію освітнього середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

- окремі предмети – виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

- предмети за вибором;

- роботу в проектах;

-позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізні лінії ключових компетентностей: 

 Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

            Враховуючи призначення і місце ліцею в освітньому просторі  заклад працює над досягненням таких цілей та задач:

- забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, базової, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог Державних стандартів;

- гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;

- створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння  освітніх програм;

- формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;

- забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів.

5. Перелік варіантів типових навчальних  та модельних програм

Програма початкової освіти окреслює підходи до організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової  освіти.

Програма визначає загальний обсяг навчального навантаження на тиждень, забезпечує взаємозв’язки окремих предметів, їх інтеграцію  та логічну послідовність  вивчення, які будуть подані в рамках навчальних планів:

Освітня програма базової середньої освіти (5 клас) передбачає адаптаційний цикл базової середньої освіти. Навчальний плани містить:

- перелік предметів, інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а також  перелік міжгалузевих інтегрованих курсів;

- рекомендований розподіл навчального навантаження між навчальними предметами,  інтегрованими курсами обов’язковими для вивчення;

- додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, з урахуванням освітніх потреб учнів.

Освітня програма базової середньої освіти та повної загальної середньої освіти (профільної освіти) окреслює організацію закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Освітню програму укладено за освітніми галузями. Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Початкова школа

Предмети

Класи

Програма

Українська мова, англійська мова, математика, я досліджую світ, мистецтво, фізична культура

1- 2

Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом Р. Б. Шияна (1-2 класи), затверджена наказом МОН України від 21.03.2018 № 268

Українська мова, англійська мова, математика, я досліджую світ, мистецтво, фізична культура, інформатика

3-4

Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом Р. Б. Шияна (3-4 класи), затверджена наказом МОН України від 08.10.2019 №1273

5 клас, модельні навчальні програми адаптаційного циклу (5-6 класи)

Українська мова

Модельна навчальна програма «Українська мова. 5-6 класи»

для закладів загальної середньої освіти (автори Голуб Н.Б., Горошкіна О.М.)

Українська література

Модельна навчальна програма «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори:  Яценко Т.О. та ін.))

Зарубіжна. літ

Модельна навчальна програма"Зарубіжна література 5-6 клас" для закладів загальної середньої освіти (автори Ніколенко О.М., Ісаєва О.О., Клименко Ж.В., Мацевко- Бекерська Л.В., Юлдашева Л.П., Рудніцька Н.П., Туряниця В.Г., Тіхоненко С.О., Вітко М.І., Джангобекова Т.А..)

Англ. мова

Модельна навчальна програма " Іноземна мова. 5-9 класи" для закладів середньої освіти ( автори: Зимомря І.М., Мойсюк В.А., Гріфан М.С., Унчурян І.К., Яковчук М.В.)

Математика

Модельна навчальна програма «Математика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Істер  О.С.).

Пізнаємо природу

Модельна навчальна програма “Пізнаємо природу” 5-6 класи(інтегрований курс). Автори: Біда Д.Д., Гільберг Т.Г., Колісник Я.І.

Вступ до історії

Модельна навчальна програма «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас»для закладів загальної середньої освіти (автори Бурлака О.В., Власова Н.С., Желіба О.В., Майорський В.В., Піскарьова І.О., Щупак І.Я.)

Інформатика

Модельна навчальна програма «Інформатика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Морзе Н.В., Барна О.В.)              

Здоров'я та безпека

Модельна навчальна програма «ЗДОРОВ’Я, БЕЗПЕКА ТА ДОБРОБУТ. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (автори: Воронцова Т.В., Пономаренко В.С., Лаврентьєва І.В., Хомич О.Л.)

Технології

Модельна навчальна програма «Технології. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори (авт. Гуташинський В.І.)

Образотворче мистецтво

Модельна навчальна програма “Мистецтво. 5-6 класи” (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (автори Масол Л.М., Просіна О.В.) 

Музичне мистецтво

Модельна навчальна програма “Мистецтво. 5-6 класи” (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (автори Масол Л.М., Просіна О.В.)  

Фізична культура

Модельна навчальна програма

«Фізична культура. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти

(автори: Педан О.С., Коломоєць Г. А. , Боляк А. А., Ребрина А. А., Деревянко В. В.,

Стеценко В. Г., Остапенко О. І., Лакіза О. М., Косик В. М. та інші)

Культура добросусідства

Модельна програма «Культура добросусідства 5-6 кл. ( авт. Араджионі М.А., Козорог О.Г., Лебідь Н.І., та ін.)

Спираючись на модельні навчальні програми, заклад освіти розробив навчальні програми предметів, інтегрованих курсів, що мають містити опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом та/або відповідними модельними навчальними програмами. Навчальні програми, що розроблені на основі модельних навчальних програм, затверджуються педагогічною радою закладу освіти.

Навчальні програми 6-11 класи

Українська мова

Класи

Програма

6-9

УКРАЇНСЬКА МОВА. 5–9 класи

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

10-11

Навчальна програма "Українська мова (профільний рівень). 10-11 класи", затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 3 1407

Українська література

6-9

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

10-11

Навчальна програма "Українська література (профільний рівень). 10-11 класи", затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 3 1407

Англійська мова

6-9

ІНОЗЕМНІ МОВИ. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

10-11

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класи іноземна мова. Рівень стандарту. Затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407

Зарубіжна література

6-9

ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

10-11

Зарубіжна література. Рівень стандарту. Затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407

Історія України. Всесвітня історія

6-9

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

10-11

Навчальна програма з історії України та всесвітньої історії для 10-11 класів загальноосвітніх шкіл, затверджена Наказом Міністерства освіти і науки № 1407 від 23 жовтня 2017 року

Основи правознавства

9

ПРАВОЗНАВСТВО. 9 клас. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

Музичне мистецтво

6-7

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО. 5–7класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

Образотворче мистецтво

6-7

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО. 5–7 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

Математика. Алгебра. Геометрія

6-9

МАТЕМАТИКА. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

10-11

Навчальна програма "Математика (рівень стандарту). 10-11 класи", затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407

Біологія

6-9

БІОЛОГІЯ. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

10

Біологія і екологія. 10-11 класи (рівень стандарту). Навчальна програма для ЗЗСО, затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407

11

Біологія і екологія. 10-11 класи (профільний рівень). Навчальна програма для ЗЗСО, затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407

Географія

6-8

ГЕОГРАФІЯ. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

10-11

Географія. 10-11 класи. рівень стандарту, затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407

Фізика

7-9

ФІЗИКА. 7–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

10-11

Фізика 10-11" (рівень стандарту та профільний рівень), авторського колективу Національної академії наук України під керівництвом Локтєва В.М., затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407

Хімія

7-9

ХІМІЯ. 7–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

10-11

Хімія. 10-11 класи (рівень стандарту). Навчальна програма для ЗЗСО, затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407

Трудове навчання

6-9

ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

Інформатика

6-9

ІНФОРМАТИКА 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

10-11

Навчальна програма "Інформатика (рівень стандарту). 10-11 класи", затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407

Основи здоров’я

6-9

ОСНОВИ ЗДОРОВ'Я. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

Фізична культура

6-9

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМАЗ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ для загальноосвітніх навчальних закладів 5–9 класи (затверджена наказом МОН від 23.10.2017 № 1407)

10-11

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ для загальноосвітніх навчальних закладів 10 – 11 класи. Робоча група, яка здійснила розроблення навчальної програми відповідно до наказу   № 451 Міністерства освіти і науки України від 22.03.2017 р.: М.В. Тимчик, Є.Ю. Алексєйчук, В.В. Деревянко, В.М. Єрмолова, В.О.Сілкова

Мистецтво

8-9

МИСТЕЦТВО. 8–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

Захист України

10-11

Навчальна програма "Захист Вітчизни, для навчальних закладів системи загальної середньої освіти (рівень стандарту)", затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407

Асторономія

11

Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407

 

6. Науково-методичне забезпечення предметів варіативної складової робочого навчального плану та гурткової роботи

№ з/п

Клас

Назва

ПОЧАТКОВА ШКОЛА

1.

1-4

Курс «Дорога Добра» в 1 класі, «Дорога Милосердя» в 2 класах. «Дорога Доброчинності»  в 3 класі, «Дорога Мудрості» в 4 класі(„Християнська етика в українській культурі” Програма для учнів 1-4 класів 2007 р.)

СЕРЕДНЯ ШКОЛА

2

6-9

Факультатив „Основи християнської етики” в 5 -9 класах (Програма з  етики християнської моралі а 5-11 класах, 2007 р.)

3

6-9

Курс «Українознавство», 5-11 клас. Програма курсу за вибором для загальноосвітніх навчальних закладів. Автори-укладачі А. Ціпко, Т. Бойко, С. Бойко, О. Газізова, надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (лист МОН України від 10.08.2020 № 1/11-5310)

4

6-9

Фінансова грамотність.

«Фінансово-грамотний споживач» для учнів  6 класу (лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 29.05.2015 № 14.1/12-Г-329).

«Фінансова культура» для учнів  7 класу (лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 29.05.2015 № 14.1/12-Г-330).

«Прикладні фінанси» для учнів  8 класу (лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 29.05.2015 № 14.1/12-Г-331).

«Економіка & фінанси» для учнів  9 класу (лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 29.05.2015 № 14.1/12-Г-332).

СТАРША ШКОЛА

5

11

Факультативний курс „Орфографічний практикум”. (Українська мова та література. Програми факультативних курсів 8 – 11 класів. Вид. „Грамота”. 2011р.),

 

РОЗПОДІЛ ГУРТКІВ

Закладу загальної середньої освіти «Воєгощанський ліцей»

на 2022-2023 навчальний рік

Назва гуртка

К-ть годин

ПІБ керівника гуртка

Категорія

керівника

«Декоративно-ужиткове мистецтво»

5

Гембік Л.М.

І

«Музична мозаїка»

1

Банько Т.В.

ІІ

«Художнє слово»

3

Романович М.Ф.

Вища, старший вчитель

«Оздоровчий волейбол»

3

Мельник М.В.

І

«Юні екскурсоводи»

2

Романович М.Ф.

Вища, старший вчитель

«Фольклористика»

2

Шпак Г.Я.

Вища

«Історичне краєзнавство»

1

Власюк А. Л.

І

«Юні туристи-краєзнавці»

1

Гапонюк П.К.

Вища

Програмно-методичне забезпечення гуртків

№ з/п

Назва гуртка

Назва програми

«Декоративно-ужиткове мистецтво»

«Схвалено науково-методичною комісією з позашкільної освіти науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України» (протокол №3 від 29.12.2015).

«Музична мозаїка»

«Схвалено для використання в позашкільних навчальних закладах» (протокол засідання науково-методичної комісії з позашкільної освіти Науково-методичної ради з питань освіти МОН України, протокол № 3 від 2.12.2017)

Художнє слово

Програми гуртків мистецького спрямування. Міністерство освіти і науки України. Лист №1/11-17867 від 11.11.2014р.

«Оздоровчий волейбол»

«Схвалено для використання в позашкільних навчальних закладах» (протокол засідання науково-методичної комісії з позашкільної освіти Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України № 2 від 26.06.2019 року, лист ІМЗО від 08.07.2019 № 22.1/12-Г-589)

«Юні екскурсоводи»

«Схвалено для використання в позашкільних навчальних закладах» (протокол засідання Науково-методичної комісії з позашкільної освіти від 25.05.2018 року, лист ІМЗО від 06.06.2018 № 22.1/12-Г-316)

«Фольклористика»

Схвалено науково-методичною комісією з позашкільної освіти науково-методичної ради з питань освіти МОН України (протокол № 2 від 29.06.2017р).

«Історичне краєзнавство»

«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»

(лист Міністерства освіти і науки України №1/11-7083 від 14.07.2017)

«Юні туристи-краєзнавці»

«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»

(лист Міністерства освіти і науки України №1/11-7081 від 14.07.2017)

 

7.Форми організації освітнього процесу та методи навчання

            Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб.

            Основною формою організації освітнього процесу є класно-урочна система. В освітньому процесі використовуються різні типи уроку:  формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок; нетрадиційний урок тощо.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, форуми, семінари, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки - «суди», урок - дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Учням, які готуються здавати іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів. Консультація будується за принципом питань і відповідей.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.

Залік, як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей. Ця форма організації  застосовується у класах заочної форми здобуття освіти.

За необхідності освітній процес може відбуватися з використанням дистанційних технологій та у змішаному режимі із застосуванням сучасних засобів комунікації та освітніх інструментів: проведення онлайн-занять через GooqlMeet; розміщення  презентацій від вчителів чи із зовнішніх освітніх ресурсів; ретельно підібраних завдань для самостійної роботи із подальшою перевіркою; використання безкоштовних веб-серверів; розміщення завдань та рекомендацій на сайті закладу; створення груп із батьками, учнями у соціальних мережах (Viber, Telegram тощо); використання національної електронної платформи «Всеукраїнська школа онлайн», на якій розміщено уроки з усіх шкільних предметів для учнів 5-11 класів; використання освітнього проєкту «Навчання без меж» – спільний проєкт Міністерства освіти і науки України, Міністерства культури та інформаційної політики; спілкування в телефонному режимі; листування через електронну пошту тощо.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.  Впроваджуються інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

Заклад освіти організовує здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується з урахуванням необхідних для цього ресурсів, наявних у закладу (закладів) освіти. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується батьками.

8.Опис інструментів оцінювання

            Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану. Педагогічна рада закладу загальної середньої освіти може прийняти рішення про оцінювання результатів навчання складників вибіркового освітнього компонента.

            У закладі освіти розроблено систему оцінювання, що включає принципи, форми, методи, критерії, процедури та правила оцінювання. Розроблена система ґрунтується на національних критеріях та вимогах оцінювання, враховує національну шкалу оцінювання та ілюструє культуру оцінювання, сформовану закладом освіти. Оцінювання результатів навчання учнів у закладі здійснюється відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17), наказу МОН України №371 від 05.05.2008  «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», наказу МОН України від 13.04.2011 №329 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти», наказу МОН України від 21.08.2013 №1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти», наказу МОН «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти» від 13.07.2021 №813, Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496, Методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу учнів початкових класів, затверджених наказом МОН від 07.12.2018 №1362 (із змінами, внесеними згідно з наказом МОН від 09.01.2020 № 21, № 1096 від 02.09.2020), Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 14.07 2015 № 762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08 травня 2019 року № 621).

            Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття початкової, базової середньої освіти, повної загальної середньої освіти вимогам Державного стандарту здійснюється шляхом державної підсумкової атестації.

            Оцінювання результатів навчання учнів має бути зорієнтованим на ключові компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом.

            Встановлення відповідності між вимогами до результатів навчання учнів, визначеними Державним стандартом, та показниками їх вимірювання здійснюється відповідно до системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, визначених Міністерством освіти і науки України.

            Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є: поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання та державна підсумкова атестація.

            Річне оцінювання здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображаються у свідоцтві досягнень, що видається учневі щороку. Поточне та підсумкове оцінювання результатів.

            Важливим компонентом освітнього процесу в початкових класах НУШ є оцінювальна діяльність, що здійснюється на засадах компетентнісного, діяльнісного, суб'єкт- суб'єктного підходів та передбачає партнерську взаємодію вчителя, учнів та їхніх батьків або інших законних представників.

            Однією з ключових рис в оцінюванні є підхід до вираження оцінки. На заміну узагальненій бальній оцінці навчальних досягнень учнів з предмета/курсу використовуватиметься вербальна оцінка окремих результатів навчання учня/учениці з предмета вивчення, інтегрованого курсу, яка окрім оцінювального судження про досягнення може ще називати і рівень результату навчання. Так, запроваджується поняття вербальної оцінки (оцінювальне судження) та рівневої оцінки (оцінювальне судження із зазначенням рівня результату). Вербальну і рівневу оцінку можна виражати як усно, так і письмово. Рівень результату навчання рекомендовано визначати з урахуванням динаміки його досягнення та позначати буквами – «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д), «високий» (В). Результати оцінювання особистісних надбань учнів у 1-4 класах рекомендовано виражати вербальною оцінкою, об’єктивних результатів навчання у 1-2 класах – вербальною оцінкою, у 3-4 класах – або вербальною, або рівневою оцінкою за вибором закладу. Особливості організації оцінювання в певному класі можуть ініціюватися вчителем і бути затвердженими на засіданні педагогічної ради закладу.

            Орієнтовна рамка оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів дозволяє забезпечити об’єктивність і точність результату оцінювання і покликана допомогти формувати оцінювальні судження та  визначати рівень результату навчання.

          Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або осіб, що їх замінюють). Відповідно до Державного стандарту початкової освіти, отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:

  • формувального оцінювання, мета якого – відстеження особистісного розвитку учнів й опанування навчального досвіду;
  • підсумкового оцінювання, мета якого – співвіднести навчальні досягнення учнів з обов'язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Держстандартом або освітньою програмою.

            Формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у закладі і триває постійно. Для ефективності формувального оцінювання буде дотримано  алгоритм діяльності вчителя під час його організації:

  1. формулювання об'єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей;
  2. визначення разом з учнями критеріїв оцінювання;
  3. формування суб'єктної позиції учнів у процесі оцінювання;
  4. створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія);
  5. коригування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.

Об'єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учнів за рік. Під час такого оцінювання рекомендовано зіставляти навчальні досягнення учнів з очікуваними результатами навчання, визначеними в освітніх програмах закладів з урахуванням Орієнтовної рамки оцінювання.

            Основою для підсумкового оцінювання можуть бути результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв’язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання. Підсумкову оцінку за рік рекомендовано визначати з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання.

Оцінювання навчальних досягнень учнів базової та старшої ланки здійснюється за 12-бальною шкалою. Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

    Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.) та критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти. Критерії, що розробляються вчителями спільно з учнями для оцінювання різних видів завдань, для різних занять або навчальних тем розміщуються в навчальних кабінетах або ж оголошуються перед початком виконанням робіт. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з усіх предметів розміщені на офіційному сайті закладу.

   Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і  первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок. Формами поточного оцінювання є індивідуальне та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; зарисовки біологічних об’єктів; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів. Інформація, отримана  на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу). Перед початком вивчення чергової теми всі учні ознайомлюються з тривалістю вивчення теми (кількість занять), кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення, умовами оцінювання.  Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує: усунення безсистемності в оцінюванні, підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь, індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання, систематизацію й узагальнення навчального матеріалу, концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета. Тематична оцінка виставляється  на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, всіх видів навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми та  навчальної активності здобувачів освіти.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі  семестрових оцінок. При цьому вчителями враховується динаміка особистих навчальних досягнень учня/учениці з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо. Учень/учениця має право на підвищення семестрової оцінки.

Річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. При виставлення річної оцінки враховуються: динаміка особистих навчальних досягнень учня/учениці з предмета протягом року, важливість тем, які вивчались у І та ІІ семестрах, тривалість їх вивчення та складність змісту, рівень узагальнення й уміння застосовувати набуті знання протягом навчального року тощо. Коригування семестрової оцінки проводиться згідно з пунктом 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496. Коригування річної оцінки проводиться згідно з пунктами 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 14.07 2015 № 762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08 травня 2019 року № 621).

При оцінюванні навчальних досягнень учнів вчителі враховують характеристику відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність; якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність; сформованість предметних умінь і навичок; рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо; досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези); самостійність оцінних суджень. Характеристики якості знань взаємопов’язані між собою і доповнюють одна одну. Глибина знань-усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань. Гнучкість знань- уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих. Міцність знань-тривалість збереження їх в пам’яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях. Повнота знань -кількість знань, визначених навчальною програмою. Системність знань-усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших. Знання є складовою умінь учнів діяти. Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні. Навички-дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення. Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого-людей, явищ, природи, пізнання тощо.

 

9. МЕРЕЖА КЛАСІВ

Закладу загальної середньої освіти «Воєгощанський ліцей»

на 2022/2023 навчальний рік

Українська мова навчання

Клас

Кількість

учнів

Стать

дівчата

хлопці

1-А

27

12

9

1-Б

24

9

11

2-А

21

12

9

2-Б

21

10

11

3-А

20

10

10

3-Б

19

11

8

4-А

21

12

9

4-Б

19

11

8

Разом

1-4

172

87

85

5-А

20

12

8

5-Б

19

10

9

6-А

23+1

12

11

6-Б

22

13

9

7-А

20

11

9

7-Б

22

11

11

8-А

18

10

8

8-Б

18

10

8

9-А

20

10

10

9-Б

20

9

11

Разом

5-9

202+1

108

94

10

20

14

6

11

19

9

10

Разом

10-11

39

23

16

Разом

 1-11

413+1

218

195

 

10. Сітка годин по ЗЗСО « Воєгощанський ліцей»

на 2022/2023 н.р.

п/п

Клас

К-ть учнів

Кількість годин

Кількість годин на поділ предмета

Інкл.навч.

Інд.

навч.

Всього годин

Інв.

скл.

Вар.

скл.

Ін.

мова

Тру.

навч

Інф

Укр.

мова

МСП

1

1

51

44

2

46

  2

2

42

48

2

2

52

3

3

39

50

2

2

54

4

4

40

50

2

1

54

По 1–4 кл.

172

192

8

6

206

5

5

39

60

2

3

65

6

6

46

59

6

2

14

83

7

7

42

62

5

2

69

8

8

36

63

6

4

73

9

9

40

66

6

4

76

По 5–9 кл.

203

310

25

15

14

364

10

10

20

30

-

2

1,5

33,5

11

11

19

29

1

2

1,5

33,5

По 10–11 кл.

39

59

1

4

3

67

По школі

414

561

34

25

3

14

637

 

ДОДАТОК  1

Режим роботи ЗЗСО «Воєгощанський ліцей»   

К-Каширської міської ради  Волинської обл. 2022-2023н.р.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2021/2022 навчальний рік розпочнеться 1 вересня 2022 року і закінчиться не пізніше 1 липня 2023року.

Навчальні заняття для учнів 1-11 класів організовуються за семестровою системою::

І семестр – з 01.09.2022 р. по 30.12.2022 р.;  

ІІ семестр – з 16.01.2023 р. по 31.05.2023 р.

 Осінні канікули: : з 24.10.2022 р. по 30.10.2022 р.;

зимові канікули: з 31.12.2022 р. по 15.01.2023 р.;

весняні – з 27.03.2023 р. по 02.04.2023 р.

Останній дзвінок – 01.06.2023 р.

З урахуванням місцевих особливостей та кліматичних умов, військового стану за погодженням з відповідними місцевими органами управління освітою можуть змінюватись структура навчального року та графік учнівських канікул.

Режим роботи закладу: п'ятиденний навчальний тиждень, одна зміна.

Початок занять о 9 год.

Тривалість уроків:

- у 1 класі – 35 хвилин;

- у 2-4 класах – 40 хвилин;

- у 5-11 класах - 45 хвилин.

Тривалість уроків

1 клас

2-4 клас

1 урок – 9.00 – 9.35

2 урок – 9.55 – 10.30

3 урок – 10.50 – 11.25

4 урок –11.45 - 12.20

1 урок – 9.00 – 9.40

2 урок – 9.55 – 10.35

3 урок – 10.55 – 11.35

4 урок –11.55 -  12.35

5 урок – 12.50 – 13.30

5-9 клас

                                10-11 клас

1 урок – 8.05 – 8.50

2 урок – 9.00 – 9.45

3 урок – 10.05 – 10.50

4 урок –11.00 -  12.45

5 урок – 12.55 – 13.40

6 урок – 13.50 – 14.35

7 урок – 14.45 – 15.30

1 урок – 8.05 – 8.50

2 урок – 9.00 – 9.45

3 урок – 10.05 – 10.50

4 урок –11.00 -  12.45

5 урок – 12.55 – 13.40

6 урок – 13.50 – 14.35

7 урок – 14.45 – 15.30

Гуртки та факультативні заняття працюють в другу зміну.

За умови  дистанційного навчання освітній процес організавано згідно чинного Санітарного регламенту.

Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти, який набув чинності з 1 січня 2021 року, обмежує час безперервної роботи з технічними засобами навчання, зокрема комп’ютерами, планшетами, іншими гаджетами. Водночас тривалість навчальних занять, визначена ст. 10 Закону України “Про повну загальну середню освіту", лишається незмінною.

У зв’язку з введенням військового стану заклад працює у форматі дистанційного навчання. Він передбачає синхронну та/або асинхронну взаємодію вчителя та учнів під час занять. У синхронному режимі вчитель та учні одночасно перебувають в електронному освітньому середовищі або спілкуються за допомогою засобів аудіо-, відеоконференції.

Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти, який діє з 1 січня 2021 року, передбачає вимоги до організації роботи з технічними засобами навчання, зокрема комп’ютерами, планшетами, іншими гаджетами.

Так, обмежено час безперервної роботи з технічними засобами навчання: 

  • для учнів 1 класу – не більше 10 хвилин; 
  • для учнів 2-4 класів – не більше 15 хвилин; 
  • для учнів 5-7 класів – не більше 20 хвилин; 
  • для учнів 8-9 класів – 20-25 хвилин; 
  • для учнів 10-11 (12) класів на 1-й годині занять – до 30 хвилин, на 2-й годині занять – 20 хвилин; 
  • при здвоєних навчальних заняттях для учнів 10-11 (12) класів – не більше 25-30 хвилин на першому навчальному занятті та не більше 15-20 хвилин на другому навчальному занятті.

Отже, тривалість навчальних занять, визначена Законом “Про повну загальну середню освіту", зберігається: 35 хвилин для 1 класу, 40 хвилин для 2-4 класів, 45 хвилин для 5-11 класів. Обмежується лише час безперервної роботи з комп’ютером для уникнення ризиків для здоров’я.

Коментарі:
Залишати коментарі можуть тільки авторизовані відвідувачі.